Дубно-Рівне

350 грн                                    Дубенський замок споруджений князем Янушем Острозьким у середині XVІІ ст. у стилі пізнього ренесансу на основі раніше збудованих укріплень 1492 р. Його вважають одним з найдавніших замків України з розгалуженою системою підземних ходів, у яких переховувалися місцеві жителі під час нападів чужинців. Територія розташування цього замку була вигідною у стратегічному плані, оскільки захищена річкою Іквою та заболоченою долиною, належить до укріплень бастіонного типу. У XVI ст. Дубенський замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За всю історію свого існування замок наче був свідком розвитку вогнепальної зброї: від мушкетів, кремінних рушниць, фальконетів, гаківниць, стародавніх гармат аж до сучасних гвинтівок, автоматів, кулеметів, пістолетів тощо.

Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. І лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини російського царя Миколи II, австрійського цісаря, петлюрівців, поляків, червоноармійців, На території Дубенського  замку знаходяться два палаци: з південного — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північної сторони — палац князів Любомирських. Праворуч від входу в палац Острозьких, над першим поверхом зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого по периметру співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конецпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки…

гітлерівців, радянських військ.

 Тараканівський форт, або, як його ще називають, Нова Дубенська фортеця, - пам'ятник історії та архітектури XIX століття, пам'ятка Рівненської області. Тараканівський форт розташований поруч із селом Тараканів, під Дубно, звідси його назва.

    Будівництво форту було обумовлено військово-політичними подіями. У 1795 році відбувся третій розділ Польщі, після якого владі Речі Посполитої прийшов кінець. Українське Поділля увійшло до складу Російської імперії. Від Австрії Росія була відокремлена кордоном по лінії Збараж - Броди - Берестечко - Сокаль. Необхідно було зміцнити цей західний кордон. Російський уряд вирішує створити нові оборонні укріплення. Їх розробкою займався генерал-інженер Едуард Тотлебен - герой оборони Севастополя (деякі автором проекту називають військового інженера-полковника Борисова). Дубенський форт, відомий у народі як Тараканівський форт, був побудований для захисту залізничної лінії Львів - Київ.

    Тараканівський форт за формою нагадує ромб. Зовні його оточує широкий та глибокий рів із земляними валами, які укріплені потужними стінами. У центральній частині форту побудовано двоповерхову будівлю. Це казарма. Свого часу тут був штаб коменданта форту, а також складські, господарські та житлові приміщення артилерійської роти. По периметру Тараканівської фортеці розташовувалися безпечні каземати. Загальна кількість каземат на території  Дубенського форту - 105. У казематах могло вільно поміститися близько 800 осіб. Каземати були оснащені опаленням, вентиляцією, водопроводом та каналізацією. Тараканівський форт буквально весь пронизаний численними підземними ходами та колодязями. Це робить його таємничим і небезпечним, а також дає привід для створення нових легенд та оповідань.

Не пропустіть можливість пройти всередину через тунель довжиною близько 100 метрів, який проходить під зовнішніми стінами.

Природа і кохання  Тут ніколи не жили королі чи принцеси і не відбувались драматичні історичні події. Ця туристична пам`ятка заслужила визнання виключно своєю красою. Красою, створеною магією найвидатнішого у світі архітектора – Природи. А історію тут творять романтики. Щодня, ті, хто приїжджають сюди у пошуках кохання. Адже, кажуть, саме тут воно і живе. Блукаючи довгою доріжкою під алеями то зеленого, то багряно-червоного, то золотого віття. І якщо ви хочете знайти кохання – варто лише попросити, стоячи тут. Це місце так і називається – Тунель кохання. Ботанічний феномен — «живий» зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев та кущів. Сплітаючись між собою гілками і листям, вони виглядають наче тунель точної арочної форми. Кажуть, арка має символічне значення. Ті, хто побував тут, розповідають про дуже сильну ауру, яку можна відчути. А колія на дві рейки – це ніби символ шляху для двох доль. Якщо самотня людина, стоячи у цьому тунелі, загадає бажання знайти свою половинку, воно обов’язково збудеться. Пари ж просять у долі вічного кохання. І справді, важко втриматись, щоб не загадати бажання, коли стоїш ніби посеред казки. Тут все здається якимось чарівним… Навпростець до коханої… Розповідають, що ця історія трапилась на початку ХХ століття. Тоді колія, що вестиме із Оржева (сусіднє село) до Клевані була лише у планах. Спроектувати залізну дорогу у цій місцині було не так просто: потрібно було зносити багато будинків, розширювати роз’їзд. Несподівана ідея прийшла в голову молодому польському інженеру. Він запропонував прокласти залізне полотно навпростець – через ліс. Замовники проекту тоді не здогадувались, що для інженера це був просто найкоротший прямий шлях до коханої дівчини… Вона жила у Клевані і ходила у православну церкву. Та на свою біду закохалась у польського католика (того самого інженера), чим не на жарт обурила батьків. Вони були категорично проти зустрічей пари. Хлопець жив у Оржеві і приїжджав на таємні зустрічі з коханою на велосипеді. Коли ж сама доля підкинула шанс створити пряму дорогу між двома селами, він відчайдушно взявся за роботу. Колія вийшла рівнесенька та пряма і виглядала вона неначе зелений тунель серед лісу. Щоб спілкуватись на відстані, закохані вивчили азбуку Морзе і вечорами з допомогою ліхтарів таємно посилали одне одному повідомлення, які світились зашифрованими зізнаннями. З допомогою біноклів в прямісінькому лісовому тунелі було чудово видно світлові знаки аж за три кілометри від парубка до дівчини. Його – від Оржева, а її – від Клевані. Отак вони і спілкувались, забуваючи про заборони батьків і не думаючи про те, що скажуть люди. Та згодом життя розлучила їх, проклавши його дорогу назад у Польщу, а її – до серця іншого. Кажуть, кожен прожив щасливе життя, та до кінця пам’ятав романтичну історію своєї юності. Що ж було насправді? Насправді ж залізницю від сторонніх очей інженери сховали навмисне. Колись у довколишніх селах були військові бази, через що й вдалися до прийому маскування, засадивши дорогу лісом. Минав час, військові бази відійшли на другий план. Люди припинили обрізати дерева довкола колії, дозволивши природі самій господарювати у лісових володіннях. Рік за роком вона окутувала дорогу гіллям, доки не утворилась справжня жива печера неймовірної краси. Це диво природи простягається на відрізку залізничної колії, яка веде від селища Клевань до селища Оржів, приблизно на 4 кілометри. Дерева й далі росли б, сплітаючи гілля щораз тісніше, якби їх не будив поїзд, який мчить по рейсах у напрямку місцевого заводу. Клевань- багатство історії. Та й саме містечко Клевань дуже красиве. Воно здивує вас своєю старовинною архітектурою. Зокрема, ранньобароковий Благовіщенський костел збудований ще Єжи Чарторийським. У центрі побачите уніатську церкву Різдва 1777 року із старою дзвіницею. Та найвизначнішою архітектурною пам’яткою є Клеванський замок. Його пов`язують з іменем князя Федора Чорторийського, луцького старости. У 1495 році він відбудував існуючу раніше фортецю, оточивши її міцними кам’яними стінами. Укріплення на високому березі річки Стубла дійшли до нас вже як руїни. Вони видніють здалеку двома кам’яними вежами «Пунтоне» та величним віадуком. Красиво, але якось трагічно. Бо давня історія вже надто сильно припорошена пилом забуття та байдужості. Японсько-українська романтична драма. .  Японський кінорежисер Акійоші Імазакі навіть зняв тут повнометражний фільм. Прем`єра “Клевань, тунель кохання” відбулась 23.12.2014 на Ханойському міжнародному кінофестивалі. Природні декорації для романтичної драми шукали по всьому світу- найкрасивіші знайшли тут, в Україні.                                                                                                              Хочете відзняти власний відео кліп про особливі почуття? І це теж реально Рівненський зоопарк                               Тут є ким і чим  хвалитися ! Тваринки з усіх континентів земної кулі! Доглянуті,нагодовані,у теплих будиночках зимою. Споглядаєш за кожним,придивляєшся і диву-дивуєшся задумам природи. Кожне сімейство оберігає своїх дитинчат,піклується по-батьківськи тепло і відповідально. Стояти можна довго біля кожного вольєра :когось вже бачив,а когось вперше. Катя ,наш екскурсовод,з якою працюємо, з любов’ю розкаже історію про кожного. Три години,а то й більше, минуть швидко. мандруючи вуличками затишно   облаштованого  зоопарку-міста. Краса!Тут цікаво не тільки діткам,а й дорослим!                                                          Рівненський зоопарк – один з  наймолодших в Україні. Він починав створюватися в 1982 році. З того часу цей затишний острів відпочинку дітей і дорослих розбудовується практично щодня. Сьогодні його територія сягає 13,5 гектара, де знаходиться 150 видів тварин (близько 500 екземплярів). У зоопарку демонструються 24 види тварин, занесених до міжнародної Червоної книги та Червоної книги України. Щоденно для годівлі тварин в зоопарку необхідно більше 60 найменувань продуктів харчування. На кухні зоопарку готується не менше 20 різних страв. Крім того, за сезон згодовується до 30 видів різних кормів. Хижакам потрібно на добу близько 100 кг свіжого м’яса Годувати тваринок заборонено!У них своє збалансоване і повноцінне харчування. Музей бурштину відкрито в Рівному на базі рівненської бурштинової фабрики - державного підприємства "Бурштин України". Розміщений в будівлі Рівненського будинку вчених - особняку початку XX століття. Серед експонатів музею - шматки бурштину віком до 40 млн. років, знайдені у різний час на території Рівненщини, а також виготовлені з нього ювелірні вироби. Зокрема, експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні - диск-амулет віком приблизно 2,5 тис. років. Окрасою музею вважаються камені, у яких закристалізувався комахи. Представлений шматок дикого бурштину вагою близько 2 кг. Експонати розповідають не тільки про історію видобутку бурштину у краї, а й про єдине у Україні підприємство, яке займається його переробкою.