Казкова печера Млинки, загальною протяжністю близько 35 кілометрів, була відкрита спелеологами в другій половині 20 століття. Млинки - єдина у своєму роді печера, ходи якої розташовуються відносно горизонтально .Її історія почалася ще тоді, коли на місці сучасної Тернопільської області знаходилося одне з сарматських морів. Нинішні ходи печери - це колишні тріщини в дні моря, які з часом збільшилися під руйнівним впливом води. Через кілька сотень років водойма повністю висохла, залишилося тільки гіпсове дно, засіяне всілякими лазами і ходами. Печеру називають «Млинки» на честь однойменного стародавнього селища, в якому працювали чотири млини. Ще в 18 столітті селяни використовували одну з них для переробки гіпсу, видобутого в печерах. Звідти і пішла назва з українським коренем «млин». Видобуток каменю припинили трохи менше століття тому, сьогодні ці місця - найважливіша природна пам`ятка України. Майже всі ходи в ній дуже вузькі, без спеціального одягу та спорядження тут не пробратися. . Всередині печери знаходиться кілька найкрасивіших залів з білими, жовтими, червоними і навіть чорними кристалами і сталактитами, а повітря печер визнане одним з найчистіших і корисних для організму людини.
Легенда про Червоногородський (Джуринський) водоспад
Згідно легенд, водоспад створили штучно турки за часів
облоги Червоногородського замку. Для захоплення замку туркам довелось пробити
кам'яний кряж та направити в нього русло річки, яка до цього омивала пагорб із
замком своєрідною петлею. Але такий прорив кам'яного схилу міг статись і
внаслідок природніх явищ.
Посеред
долини на горбі самотньо височіє Червоногородський замок,
точнішне його руїни. Для бажаючих довготривалого відпочинку є можливість розбити неподалік намети. Родзинкою маршруту є водоспад «Дівочі
сльози», що заховався від стороннього ока у лісі .Неймовірна краса легких
водяних стрічок сравді схожа на дівочі сльози і зачаровує дивовижею природних
творінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар